| легува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | легува́тися, легува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | легува́тиметься | легува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | легу́ється | легу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| легу́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | легува́вся, легува́всь | легува́лися, легува́лись |
| жін. р. | легува́лася, легува́лась | |
| сер. р. | легува́лося, легува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| легува́вшись | ||