| лелі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лелі́тний | лелі́тна | лелі́тне | лелі́тні |
| родовий | лелі́тного | лелі́тної | лелі́тного | лелі́тних |
| давальний | лелі́тному | лелі́тній | лелі́тному | лелі́тним |
| знахідний | лелі́тний, лелі́тного | лелі́тну | лелі́тне | лелі́тні, лелі́тних |
| орудний | лелі́тним | лелі́тною | лелі́тним | лелі́тними |
| місцевий | на/у лелі́тному, лелі́тнім | на/у лелі́тній | на/у лелі́тному, лелі́тнім | на/у лелі́тних |
| [рідко] | ||||