| лести́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лести́тися, лести́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лесті́мося, лесті́мось, лесті́мся | |
| 2 особа | лести́ся, лести́сь | лесті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лести́тимуся, лести́тимусь | лести́тимемося, лести́тимемось, лести́тимемся |
| 2 особа | лести́тимешся | лести́тиметеся, лести́тиметесь |
| 3 особа | лести́тиметься | лести́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лещу́ся, лещу́сь | лестимо́ся, лестимо́сь, лести́мся |
| 2 особа | лести́шся | лестите́ся, лестите́сь |
| 3 особа | лести́ться | лестя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лестячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лести́вся, лести́всь | лести́лися, лести́лись |
| жін. р. | лести́лася, лести́лась | |
| сер. р. | лести́лося, лести́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лести́вшись | ||