| | |
| лести́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лести́тися, лести́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лесті́мося, лесті́мось, лесті́мся |
| 2 особа | лести́ся, лести́сь | лесті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лести́тимуся, лести́тимусь | лести́тимемося, лести́тимемось, лести́тимемся |
| 2 особа | лести́тимешся | лести́тиметеся, лести́тиметесь |
| 3 особа | лести́тиметься | лести́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лещу́ся, лещу́сь | лестимо́ся, лестимо́сь, лести́мся |
| 2 особа | лести́шся | лестите́ся, лестите́сь |
| 3 особа | лести́ться | лестя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лестячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лести́вся, лести́всь | лести́лися, лести́лись |
| жін. р. | лести́лася, лести́лась |
| сер. р. | лести́лося, лести́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лести́вшись |
