| | |
| лиси́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лиси́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лиси́чмо |
| 2 особа | лиси́ч | лиси́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лиси́читиму | лиси́читимемо, лиси́читимем |
| 2 особа | лиси́читимеш | лиси́читимете |
| 3 особа | лиси́читиме | лиси́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лиси́чу | лиси́чимо, лиси́чим |
| 2 особа | лиси́чиш | лиси́чите |
| 3 особа | лиси́чить | лиси́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лиси́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лиси́чив | лиси́чили |
| жін. р. | лиси́чила |
| сер. р. | лиси́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лиси́чивши |
