| | |
| личкува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | личкува́тися, личкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | личку́ймося, личку́ймось |
| 2 особа | личку́йся, личку́йсь | личку́йтеся, личку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | личкува́тимуся, личкува́тимусь | личкува́тимемося, личкува́тимемось, личкува́тимемся |
| 2 особа | личкува́тимешся | личкува́тиметеся, личкува́тиметесь |
| 3 особа | личкува́тиметься | личкува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | личку́юся, личку́юсь | личку́ємося, личку́ємось, личку́ємся |
| 2 особа | личку́єшся | личку́єтеся, личку́єтесь |
| 3 особа | личку́ється | личку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| личку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | личкува́вся, личкува́всь | личкува́лися, личкува́лись |
| жін. р. | личкува́лася, личкува́лась |
| сер. р. | личкува́лося, личкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| личкува́вшись |
