| лля́тий – прикметник | ||||
| (литий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лля́тий | лля́та | лля́те | лля́ті |
| родовий | лля́того | лля́тої | лля́того | лля́тих |
| давальний | лля́тому | лля́тій | лля́тому | лля́тим |
| знахідний | лля́тий | лля́ту | лля́те | лля́ті |
| орудний | лля́тим | лля́тою | лля́тим | лля́тими |
| місцевий | на/у лля́тому, лля́тім | на/у лля́тій | на/у лля́тому, лля́тім | на/у лля́тих |
| [діал.] | ||||