| ло́вчий1 – прикметник | ||||
| (прикметник до: ло”ви) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ло́вчий | ло́вча | ло́вче | ло́вчі |
| родовий | ло́вчого | ло́вчої | ло́вчого | ло́вчих |
| давальний | ло́вчому | ло́вчій | ло́вчому | ло́вчим |
| знахідний | ло́вчий, ло́вчого | ло́вчу | ло́вче | ло́вчі, ло́вчих |
| орудний | ло́вчим | ло́вчою | ло́вчим | ло́вчими |
| місцевий | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчій | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчих |