| | |
| логарифмува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | логарифмува́тися, логарифмува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | логарифмува́тиметься | логарифмува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | логарифму́ється | логарифму́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| логарифму́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | логарифмува́вся, логарифмува́всь | логарифмува́лися, логарифмува́лись |
| жін. р. | логарифмува́лася, логарифмува́лась |
| сер. р. | логарифмува́лося, логарифмува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| логарифмува́вшись |
