| лу́житися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лу́житися, лу́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лу́житиметься | лу́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лу́житься | лу́жаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́жачись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лу́жився, лу́живсь | лу́жилися, лу́жились |
| жін. р. | лу́жилася, лу́жилась | |
| сер. р. | лу́жилося, лу́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́жившись | ||