| | |
| лу́снутися – дієслово доконаного виду |
| | |
| (вдаритися) | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лу́снутися, лу́снутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лу́снімося, лу́снімось, лу́снімся |
| 2 особа | лу́снися, лу́снись | лу́сніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лу́снуся, лу́снусь | лу́снемося, лу́снемось, лу́снемся |
| 2 особа | лу́снешся | лу́снетеся, лу́снетесь |
| 3 особа | лу́снеться | лу́снуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | лу́снувся, лу́снувсь | лу́снулися, лу́снулись |
| жін.р. | лу́снулася, лу́снулась |
| сер.р. | лу́снулося, лу́снулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лу́снувшись |
| | |
| [розм.] | | |
