| лу́щитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лу́щитися, лу́щитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лу́щитиметься | лу́щитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лу́щиться | лу́щаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́щачись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лу́щився, лу́щивсь | лу́щилися, лу́щились |
| жін. р. | лу́щилася, лу́щилась | |
| сер. р. | лу́щилося, лу́щилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́щившись | ||