| | |
| любува́тися – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | любува́тися, любува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | любу́ймося, любу́ймось |
| 2 особа | любу́йся, любу́йсь | любу́йтеся, любу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | любува́тимуся, любува́тимусь | любува́тимемося, любува́тимемось, любува́тимемся |
| 2 особа | любува́тимешся | любува́тиметеся, любува́тиметесь |
| 3 особа | любува́тиметься | любува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | любу́юся, любу́юсь | любу́ємося, любу́ємось, любу́ємся |
| 2 особа | любу́єшся | любу́єтеся, любу́єтесь |
| 3 особа | любу́ється | любу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| любу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | любува́вся, любува́всь | любува́лися, любува́лись |
| жін. р. | любува́лася, любува́лась |
| сер. р. | любува́лося, любува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| любува́вшись |
