| | | | |
| людиновби́вчий – прикметник | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | людиновби́вчий | людиновби́вча | людиновби́вче | людиновби́вчі |
| родовий | людиновби́вчого | людиновби́вчої | людиновби́вчого | людиновби́вчих |
| давальний | людиновби́вчому | людиновби́вчій | людиновби́вчому | людиновби́вчим |
| знахідний | людиновби́вчий | людиновби́вчу | людиновби́вче | людиновби́вчі |
| орудний | людиновби́вчим | людиновби́вчою | людиновби́вчим | людиновби́вчими |
| місцевий | на/у людиновби́вчому, людиновби́вчім | на/у людиновби́вчій | на/у людиновби́вчому, людиновби́вчім | на/у людиновби́вчих |
