| люті́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | люті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | люті́ймо | |
| 2 особа | люті́й | люті́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | люті́тиму | люті́тимемо, люті́тимем |
| 2 особа | люті́тимеш | люті́тимете |
| 3 особа | люті́тиме | люті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | люті́ю | люті́ємо, люті́єм |
| 2 особа | люті́єш | люті́єте |
| 3 особа | люті́є | люті́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| люті́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | люті́в | люті́ли |
| жін. р. | люті́ла | |
| сер. р. | люті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| люті́вши | ||