| ля́снути1 – дієслово доконаного виду | ||
| (від: ля”скати) | ||
| Інфінітив | ля́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ля́снімо, ля́снім | |
| 2 особа | ля́сни | ля́сніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ля́сну | ля́снемо, ля́снем |
| 2 особа | ля́снеш | ля́снете |
| 3 особа | ля́сне | ля́снуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ля́снув | ля́снули |
| жін.р. | ля́снула | |
| сер.р. | ля́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ля́снувши | ||