| м’якоду́хий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’якоду́хий | м’якоду́ха | м’якоду́хе | м’якоду́хі |
| родовий | м’якоду́хого | м’якоду́хої | м’якоду́хого | м’якоду́хих |
| давальний | м’якоду́хому | м’якоду́хій | м’якоду́хому | м’якоду́хим |
| знахідний | м’якоду́хий, м’якоду́хого | м’якоду́ху | м’якоду́хе | м’якоду́хі, м’якоду́хих |
| орудний | м’якоду́хим | м’якоду́хою | м’якоду́хим | м’якоду́хими |
| місцевий | на/у м’якоду́хому, м’якоду́хім | на/у м’якоду́хій | на/у м’якоду́хому, м’якоду́хім | на/у м’якоду́хих |