| бігу́н1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, що біжить) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігу́н | бігуни́ |
| родовий | бігуна́ | бігуні́в |
| давальний | бігуно́ві, бігуну́ | бігуна́м |
| знахідний | бігуна́ | бігуні́в |
| орудний | бігуно́м | бігуна́ми |
| місцевий | на/у бігуно́ві, бігуні́ | на/у бігуна́х |
| кличний | бігу́не | бігуни́ |