| бігу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бігу́чий | бігу́ча | бігу́че | бігу́чі |
| родовий | бігу́чого | бігу́чої | бігу́чого | бігу́чих |
| давальний | бігу́чому | бігу́чій | бігу́чому | бігу́чим |
| знахідний | бігу́чий, бігу́чого | бігу́чу | бігу́че | бігу́чі, бігу́чих |
| орудний | бігу́чим | бігу́чою | бігу́чим | бігу́чими |
| місцевий | на/у бігу́чому, бігу́чім | на/у бігу́чій | на/у бігу́чому, бігу́чім | на/у бігу́чих |