містобудіве́льний – прикметник | ||||
(до містобудівни”цтво) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | містобудіве́льний | містобудіве́льна | містобудіве́льне | містобудіве́льні |
родовий | містобудіве́льного | містобудіве́льної | містобудіве́льного | містобудіве́льних |
давальний | містобудіве́льному | містобудіве́льній | містобудіве́льному | містобудіве́льним |
знахідний | містобудіве́льний | містобудіве́льну | містобудіве́льне | містобудіве́льні |
орудний | містобудіве́льним | містобудіве́льною | містобудіве́льним | містобудіве́льними |
місцевий | на/у містобудіве́льному, містобудіве́льнім | на/у містобудіве́льній | на/у містобудіве́льному, містобудіве́льнім | на/у містобудіве́льних |