| | | | |
| мітогеніндуко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | мітогеніндуко́ваний | мітогеніндуко́вана | мітогеніндуко́ване | мітогеніндуко́вані |
| родовий | мітогеніндуко́ваного | мітогеніндуко́ваної | мітогеніндуко́ваного | мітогеніндуко́ваних |
| давальний | мітогеніндуко́ваному | мітогеніндуко́ваній | мітогеніндуко́ваному | мітогеніндуко́ваним |
| знахідний | мітогеніндуко́ваний | мітогеніндуко́вану | мітогеніндуко́ване | мітогеніндуко́вані |
| орудний | мітогеніндуко́ваним | мітогеніндуко́ваною | мітогеніндуко́ваним | мітогеніндуко́ваними |
| місцевий | на/у мітогеніндуко́ваному, мітогеніндуко́ванім | на/у мітогеніндуко́ваній | на/у мітогеніндуко́ваному, мітогеніндуко́ванім | на/у мітогеніндуко́ваних |