| | |
| майоризува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | майоризува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | майоризу́ймо |
| 2 особа | майоризу́й | майоризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | майоризува́тиму | майоризува́тимемо, майоризува́тимем |
| 2 особа | майоризува́тимеш | майоризува́тимете |
| 3 особа | майоризува́тиме | майоризува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | майоризу́ю | майоризу́ємо, майоризу́єм |
| 2 особа | майоризу́єш | майоризу́єте |
| 3 особа | майоризу́є | майоризу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| майоризу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | майоризува́в | майоризува́ли |
| жін. р. | майоризува́ла |
| сер. р. | майоризува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| майоризува́вши |
