| майстерови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | майстерови́тий | майстерови́та | майстерови́те | майстерови́ті |
| родовий | майстерови́того | майстерови́тої | майстерови́того | майстерови́тих |
| давальний | майстерови́тому | майстерови́тій | майстерови́тому | майстерови́тим |
| знахідний | майстерови́тий, майстерови́того | майстерови́ту | майстерови́те | майстерови́ті, майстерови́тих |
| орудний | майстерови́тим | майстерови́тою | майстерови́тим | майстерови́тими |
| місцевий | на/у майстерови́тому, майстерови́тім | на/у майстерови́тій | на/у майстерови́тому, майстерови́тім | на/у майстерови́тих |