білівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білівськи́й | білівська́ | білівське́ | білівські́ |
родовий | білівсько́го | білівсько́ї | білівсько́го | білівськи́х |
давальний | білівсько́му | білівські́й | білівсько́му | білівськи́м |
знахідний | білівськи́й, білівсько́го | білівську́ | білівське́ | білівські́, білівськи́х |
орудний | білівськи́м | білівсько́ю | білівськи́м | білівськи́ми |
місцевий | на/у білівсько́му, білівські́м | на/у білівські́й | на/у білівсько́му, білівські́м | на/у білівськи́х |