| | |
| мані́житися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мані́житися, мані́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мані́жмося, мані́жмось |
| 2 особа | мані́жся | мані́жтеся, мані́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́житимуся, мані́житимусь | мані́житимемося, мані́житимемось, мані́житимемся |
| 2 особа | мані́житимешся | мані́житиметеся, мані́житиметесь |
| 3 особа | мані́житиметься | мані́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́жуся, мані́жусь | мані́жимося, мані́жимось, мані́жимся |
| 2 особа | мані́жишся | мані́житеся, мані́житесь |
| 3 особа | мані́житься | мані́жаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мані́жачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мані́жився, мані́живсь | мані́жилися, мані́жились |
| жін. р. | мані́жилася, мані́жилась |
| сер. р. | мані́жилося, мані́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мані́жившись |
