| | |
| мані́ритися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мані́ритися, мані́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мані́рмося, мані́рмось |
| 2 особа | мані́рся | мані́ртеся, мані́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́ритимуся, мані́ритимусь | мані́ритимемося, мані́ритимемось, мані́ритимемся |
| 2 особа | мані́ритимешся | мані́ритиметеся, мані́ритиметесь |
| 3 особа | мані́ритиметься | мані́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́рюся, мані́рюсь | мані́римося, мані́римось, мані́римся |
| 2 особа | мані́ришся | мані́ритеся, мані́ритесь |
| 3 особа | мані́риться | мані́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мані́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мані́рився, мані́ривсь | мані́рилися, мані́рились |
| жін. р. | мані́рилася, мані́рилась |
| сер. р. | мані́рилося, мані́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мані́рившись |
