| | | | |
| мандари́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (від: мандари”н – дерево) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | мандари́нний | мандари́нна | мандари́нне | мандари́нні |
| родовий | мандари́нного | мандари́нної | мандари́нного | мандари́нних |
| давальний | мандари́нному | мандари́нній | мандари́нному | мандари́нним |
| знахідний | мандари́нний, мандари́нного | мандари́нну | мандари́нне | мандари́нні, мандари́нних |
| орудний | мандари́нним | мандари́нною | мандари́нним | мандари́нними |
| місцевий | на/у мандари́нному, мандари́ннім | на/у мандари́нній | на/у мандари́нному, мандари́ннім | на/у мандари́нних |
