| | | | |
| маникове́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | маникове́цький | маникове́цька | маникове́цьке | маникове́цькі |
| родовий | маникове́цького | маникове́цької | маникове́цького | маникове́цьких |
| давальний | маникове́цькому | маникове́цькій | маникове́цькому | маникове́цьким |
| знахідний | маникове́цький, маникове́цького | маникове́цьку | маникове́цьке | маникове́цькі, маникове́цьких |
| орудний | маникове́цьким | маникове́цькою | маникове́цьким | маникове́цькими |
| місцевий | на/у маникове́цькому, маникове́цькім | на/у маникове́цькій | на/у маникове́цькому, маникове́цькім | на/у маникове́цьких |
