манки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | манки́й | манка́ | манке́ | манкі́ |
родовий | манко́го | манко́ї | манко́го | манки́х |
давальний | манко́му | манкі́й | манко́му | манки́м |
знахідний | манки́й, манко́го | манку́ | манке́ | манкі́, манки́х |
орудний | манки́м | манко́ю | манки́м | манки́ми |
місцевий | на/у манко́му, манкі́м | на/у манкі́й | на/у манко́му, манкі́м | на/у манки́х |