манли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | манли́вий | манли́ва | манли́ве | манли́ві |
родовий | манли́вого | манли́вої | манли́вого | манли́вих |
давальний | манли́вому | манли́вій | манли́вому | манли́вим |
знахідний | манли́вий | манли́ву | манли́ве | манли́ві |
орудний | манли́вим | манли́вою | манли́вим | манли́вими |
місцевий | на/у манли́вому, манли́вім | на/у манли́вій | на/у манли́вому, манли́вім | на/у манли́вих |