| | |
| манта́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | манта́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | манта́чмо |
| 2 особа | манта́ч | манта́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | манта́читиму | манта́читимемо, манта́читимем |
| 2 особа | манта́читимеш | манта́читимете |
| 3 особа | манта́читиме | манта́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | манта́чу | манта́чимо, манта́чим |
| 2 особа | манта́чиш | манта́чите |
| 3 особа | манта́чить | манта́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| манта́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | манта́чив | манта́чили |
| жін. р. | манта́чила |
| сер. р. | манта́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| манта́чивши |
