| маню́ній – прикметник | ||||
| (дуже маленький) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | маню́ній | маню́ня | маню́нє | маню́ні |
| родовий | маню́нього | маню́ньої | маню́нього | маню́ніх |
| давальний | маню́ньому | маню́ній | маню́ньому | маню́нім |
| знахідний | маню́ній, маню́нього | маню́ню | маню́нє | маню́ні, маню́ніх |
| орудний | маню́нім | маню́ньою | маню́нім | маню́німи |
| місцевий | на/у маню́ньому, маню́нім | на/у маню́ній | на/у маню́ньому, маню́нім | на/у маню́ніх |
| [пестл.] | ||||