| | |
| мая́чи́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виднітися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мая́чи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мая́чмо, маячі́мо |
| 2 особа | мая́ч, маячи́ | мая́чте, маячі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мая́чи́тиму | мая́чи́тимемо, мая́чи́тимем |
| 2 особа | мая́чи́тимеш | мая́чи́тимете |
| 3 особа | мая́чи́тиме | мая́чи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мая́чу́ | мая́чимо́, мая́чи́м |
| 2 особа | мая́чи́ш | мая́чите́ |
| 3 особа | мая́чи́ть | мая́ча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мая́чачи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мая́чи́в | мая́чи́ли |
| жін. р. | мая́чи́ла |
| сер. р. | мая́чи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мая́чи́вши |
