| медве́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | медве́дячий | медве́дяча | медве́дяче | медве́дячі |
| родовий | медве́дячого | медве́дячої | медве́дячого | медве́дячих |
| давальний | медве́дячому | медве́дячій | медве́дячому | медве́дячим |
| знахідний | медве́дячий, медве́дячого | медве́дячу | медве́дяче | медве́дячі, медве́дячих |
| орудний | медве́дячим | медве́дячою | медве́дячим | медве́дячими |
| місцевий | на/у медве́дячому, медве́дячім | на/у медве́дячій | на/у медве́дячому, медве́дячім | на/у медве́дячих |