| мере́живце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мере́живце | мере́живця |
| родовий | мере́живця | мере́живець |
| давальний | мере́живцю | мере́живцям |
| знахідний | мере́живце | мере́живця |
| орудний | мере́живцем | мере́живцями |
| місцевий | на/у мере́живці, мере́живцю | на/у мере́живцях |
| кличний | мере́живце* | мере́живця* |