| мерехтли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мерехтли́вий | мерехтли́ва | мерехтли́ве | мерехтли́ві |
| родовий | мерехтли́вого | мерехтли́вої | мерехтли́вого | мерехтли́вих |
| давальний | мерехтли́вому | мерехтли́вій | мерехтли́вому | мерехтли́вим |
| знахідний | мерехтли́вий | мерехтли́ву | мерехтли́ве | мерехтли́ві |
| орудний | мерехтли́вим | мерехтли́вою | мерехтли́вим | мерехтли́вими |
| місцевий | на/у мерехтли́вому, мерехтли́вім | на/у мерехтли́вій | на/у мерехтли́вому, мерехтли́вім | на/у мерехтли́вих |