| білоли́ций – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білоли́ций | білоли́ця | білоли́це | білоли́ці |
| родовий | білоли́цього | білоли́цьої | білоли́цього | білоли́цих |
| давальний | білоли́цьому | білоли́цій | білоли́цьому | білоли́цим |
| знахідний | білоли́цього, білоли́ций | білоли́цю | білоли́це | білоли́цих, білоли́ці |
| орудний | білоли́цим | білоли́цьою | білоли́цим | білоли́цими |
| місцевий | на/у білоли́цьому, білоли́цім | на/у білоли́цій | на/у білоли́цьому, білоли́цім | на/у білоли́цих |