| | |
| металізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | металізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | металізу́ймо |
| 2 особа | металізу́й | металізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | металізува́тиму | металізува́тимемо, металізува́тимем |
| 2 особа | металізува́тимеш | металізува́тимете |
| 3 особа | металізува́тиме | металізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | металізу́ю | металізу́ємо, металізу́єм |
| 2 особа | металізу́єш | металізу́єте |
| 3 особа | металізу́є | металізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| металізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | металізува́в | металізува́ли |
| жін. р. | металізува́ла |
| сер. р. | металізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| металізо́ваний |
| Безособова форма |
| металізо́вано |
| Дієприслівник |
| металізува́вши |
