| мжи́чити1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (падати дрібними краплями – про дощ) | ||
| Інфінітив | мжи́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мжи́читиме | мжи́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | мжи́чить | мжи́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мжи́чачи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мжи́чив | мжи́чили |
| жін. р. | мжи́чила | |
| сер. р. | мжи́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мжи́чивши | ||