Мико́лин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Мико́лин | Мико́лина | Мико́лине | Мико́лині |
родовий | Мико́линого | Мико́линої | Мико́линого | Мико́линих |
давальний | Мико́линому | Мико́линій | Мико́линому | Мико́линим |
знахідний | Мико́лин, Мико́линого | Мико́лину | Мико́лине | Мико́лині, Мико́линих |
орудний | Мико́линим | Мико́линою | Мико́линим | Мико́линими |
місцевий | на/у Мико́линому, Мико́линім | на/у Мико́линій | на/у Мико́линому, Мико́линім | на/у Мико́линих |