| | |
| мобілізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мобілізува́тися, мобілізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мобілізу́ймося, мобілізу́ймось |
| 2 особа | мобілізу́йся, мобілізу́йсь | мобілізу́йтеся, мобілізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мобілізува́тимуся, мобілізува́тимусь | мобілізува́тимемося, мобілізува́тимемось, мобілізува́тимемся |
| 2 особа | мобілізува́тимешся | мобілізува́тиметеся, мобілізува́тиметесь |
| 3 особа | мобілізува́тиметься | мобілізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | мобілізу́юся, мобілізу́юсь | мобілізу́ємося, мобілізу́ємось, мобілізу́ємся |
| 2 особа | мобілізу́єшся | мобілізу́єтеся, мобілізу́єтесь |
| 3 особа | мобілізу́ється | мобілізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мобілізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мобілізува́вся, мобілізува́всь | мобілізува́лися, мобілізува́лись |
| жін. р. | мобілізува́лася, мобілізува́лась |
| сер. р. | мобілізува́лося, мобілізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мобілізува́вшись |
