мозольо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мозольо́ваний | мозольо́вана | мозольо́ване | мозольо́вані |
родовий | мозольо́ваного | мозольо́ваної | мозольо́ваного | мозольо́ваних |
давальний | мозольо́ваному | мозольо́ваній | мозольо́ваному | мозольо́ваним |
знахідний | мозольо́ваний | мозольо́вану | мозольо́ване | мозольо́вані |
орудний | мозольо́ваним | мозольо́ваною | мозольо́ваним | мозольо́ваними |
місцевий | на/у мозольо́ваному, мозольо́ванім | на/у мозольо́ваній | на/у мозольо́ваному, мозольо́ванім | на/у мозольо́ваних |