| | |
| мо́кнути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мо́кнути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мо́кнімо, мо́кнім |
| 2 особа | мо́кни | мо́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мо́кнутиму | мо́кнутимемо, мо́кнутимем |
| 2 особа | мо́кнутимеш | мо́кнутимете |
| 3 особа | мо́кнутиме | мо́кнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мо́кну | мо́кнемо, мо́кнем |
| 2 особа | мо́кнеш | мо́кнете |
| 3 особа | мо́кне | мо́кнуть |
| Активний дієприкметник |
| мо́кнучий |
| Дієприслівник |
| мо́кнучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мок, мо́кнув | мо́кли, мо́кнули |
| жін. р. | мо́кла, мо́кнула |
| сер. р. | мо́кло, мо́кнуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мо́кши, мо́кнувши |
