| мокрува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мокрува́тий | мокрува́та | мокрува́те | мокрува́ті |
| родовий | мокрува́того | мокрува́тої | мокрува́того | мокрува́тих |
| давальний | мокрува́тому | мокрува́тій | мокрува́тому | мокрува́тим |
| знахідний | мокрува́тий, мокрува́того | мокрува́ту | мокрува́те | мокрува́ті, мокрува́тих |
| орудний | мокрува́тим | мокрува́тою | мокрува́тим | мокрува́тими |
| місцевий | на/у мокрува́тому, мокрува́тім | на/у мокрува́тій | на/у мокрува́тому, мокрува́тім | на/у мокрува́тих |