монопо́лька – іменник жіночого роду | ||
(крамниця) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | монопо́лька | монопо́льки |
родовий | монопо́льки | монопо́льок |
давальний | монопо́льці | монопо́лькам |
знахідний | монопо́льку | монопо́льки |
орудний | монопо́лькою | монопо́льками |
місцевий | на/у монопо́льці | на/у монопо́льках |
кличний | монопо́лько* | монопо́льки* |
[розм.] |