| | |
| моро́зити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | моро́зити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | моро́зьмо |
| 2 особа | моро́зь | моро́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моро́зитиму | моро́зитимемо, моро́зитимем |
| 2 особа | моро́зитимеш | моро́зитимете |
| 3 особа | моро́зитиме | моро́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моро́жу | моро́зимо, моро́зим |
| 2 особа | моро́зиш | моро́зите |
| 3 особа | моро́зить | моро́зять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| моро́зячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | моро́зив | моро́зили |
| жін. р. | моро́зила |
| сер. р. | моро́зило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| моро́жений |
| Безособова форма |
| моро́жено |
| Дієприслівник |
| моро́зивши |
