| | | | |
| біогеоценоти́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | біогеоценоти́чний | біогеоценоти́чна | біогеоценоти́чне | біогеоценоти́чні |
| родовий | біогеоценоти́чного | біогеоценоти́чної | біогеоценоти́чного | біогеоценоти́чних |
| давальний | біогеоценоти́чному | біогеоценоти́чній | біогеоценоти́чному | біогеоценоти́чним |
| знахідний | біогеоценоти́чний, біогеоценоти́чного | біогеоценоти́чну | біогеоценоти́чне | біогеоценоти́чні, біогеоценоти́чних |
| орудний | біогеоценоти́чним | біогеоценоти́чною | біогеоценоти́чним | біогеоценоти́чними |
| місцевий | на/у біогеоценоти́чному, біогеоценоти́чнім | на/у біогеоценоти́чній | на/у біогеоценоти́чному, біогеоценоти́чнім | на/у біогеоценоти́чних |
