| моте́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | моте́тний | моте́тна | моте́тне | моте́тні |
| родовий | моте́тного | моте́тної | моте́тного | моте́тних |
| давальний | моте́тному | моте́тній | моте́тному | моте́тним |
| знахідний | моте́тний | моте́тну | моте́тне | моте́тні |
| орудний | моте́тним | моте́тною | моте́тним | моте́тними |
| місцевий | на/у моте́тному, моте́тнім | на/у моте́тній | на/у моте́тному, моте́тнім | на/у моте́тних |