| муркоті́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | муркоті́ння | муркоті́ння |
| родовий | муркоті́ння | муркоті́нь |
| давальний | муркоті́нню | муркоті́нням |
| знахідний | муркоті́ння | муркоті́ння |
| орудний | муркоті́нням | муркоті́ннями |
| місцевий | на/у муркоті́нні, муркоті́нню | на/у муркоті́ннях |
| кличний | муркоті́ння* | муркоті́ння* |