біономі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біономі́чний | біономі́чна | біономі́чне | біономі́чні |
родовий | біономі́чного | біономі́чної | біономі́чного | біономі́чних |
давальний | біономі́чному | біономі́чній | біономі́чному | біономі́чним |
знахідний | біономі́чний | біономі́чну | біономі́чне | біономі́чні |
орудний | біономі́чним | біономі́чною | біономі́чним | біономі́чними |
місцевий | на/у біономі́чному, біономі́чнім | на/у біономі́чній | на/у біономі́чному, біономі́чнім | на/у біономі́чних |