| | |
| юро́дствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | юро́дствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | юро́дствуймо |
| 2 особа | юро́дствуй | юро́дствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юро́дствуватиму | юро́дствуватимемо, юро́дствуватимем |
| 2 особа | юро́дствуватимеш | юро́дствуватимете |
| 3 особа | юро́дствуватиме | юро́дствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юро́дствую | юро́дствуємо, юро́дствуєм |
| 2 особа | юро́дствуєш | юро́дствуєте |
| 3 особа | юро́дствує | юро́дствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| юро́дствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | юро́дствував | юро́дствували |
| жін. р. | юро́дствувала |
| сер. р. | юро́дствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| юро́дствувавши |
